Військова служба формує навички, які можуть бути надзвичайно цінними для цивільного ринку праці: відповідальність, лідерство, дисципліну, здатність працювати в команді, ухвалювати рішення в умовах невизначеності та виконувати складні завдання. Однак після повернення до цивільного життя ветерани нерідко стикаються з труднощами працевлаштування, упередженнями роботодавців і недостатньою підтримкою на новому робочому місці.
Всеукраїнська профспілка учасників бойових дій, військовослужбовців та ветеранів війни (WVTU) наголошує: працевлаштування ветерана — це не лише пошук вакансії, а комплексний процес професійної адаптації, захисту трудових прав та створення умов для довгострокової зайнятості.
Військовий досвід — професійний ресурс, який потрібно навчитися представляти
Однією з поширених проблем під час пошуку роботи є складність переведення військового досвіду на мову цивільних професій.
Про це в програмі «По живому» розповіла консультантка з працевлаштування людей з інвалідністю внаслідок війни Наталія Бондарчук.
За її спостереженнями, багато ветеранів не знають, як правильно описати свої професійні навички в резюме та презентувати їх роботодавцю.
Нерідко весь досвід військової служби кандидат характеризує лише кількома словами: «Я служив».
Проте за цим формулюванням можуть стояти роки управління людьми, організації складних процесів, роботи з технікою, логістики, зв'язку, планування, аналітики та відповідальності за ухвалені рішення.
Наприклад:
- командир підрозділу може мати навички управління персоналом, планування та координації;
- військовий логіст — досвід організації постачання, обліку та управління ресурсами;
- фахівець із військового зв'язку — технічні компетенції, затребувані в телекомунікаційній сфері;
- оператор безпілотних систем — навички роботи з цифровими технологіями, обладнанням і даними;
- військовий медик — практичний досвід надання допомоги, організації медичного забезпечення та роботи в складних умовах.
Звичайно, військовий досвід не завжди автоматично замінює цивільну кваліфікацію або необхідні професійні дозволи. Однак він може стати основою для професійного навчання, перекваліфікації та подальшого кар'єрного розвитку.
Завдання системи працевлаштування — допомогти ветерану побачити власні компетенції та представити їх у зрозумілій для роботодавця формі.
Стереотипи роботодавців — один із бар'єрів на шляху до роботи
Серед проблем, з якими стикаються ветерани, експерти називають упереджене ставлення частини роботодавців.
Зокрема, іноді ветеранам безпідставно приписують агресивність, психологічну нестабільність або нездатність адаптуватися до цивільного колективу.
Такі узагальнення є хибними та можуть призводити до дискримінаційного ставлення під час відбору кандидатів.
Водночас окремі ветерани побоюються, що роботодавця цікавлять передусім їхній статус або можливість отримання певних державних компенсацій, а не професійні якості.
У результаті між сторонами виникає недовіра ще до початку трудових відносин.
Для подолання цих бар'єрів необхідно працювати одночасно з ветеранами, керівниками підприємств і трудовими колективами.
Ветеран не повинен доводити свою професійну придатність через подолання стереотипів. Його мають оцінювати за кваліфікацією, досвідом, здібностями та вимогами конкретної посади.
Працевлаштування — це лише початок: чому важливо зберегти робоче місце
Навіть після успішного проходження співбесіди та укладення трудового договору труднощі можуть не завершуватися.
Ветерану необхідно адаптуватися до нового робочого середовища, професійних вимог, корпоративної культури та взаємодії з колективом.
Іноді виникає потреба у зміні режиму роботи, адаптації робочого місця, додатковому навчанні або поступовому входженні в нові обов'язки.
Особливої уваги потребують ветерани з інвалідністю внаслідок війни, для яких доступність робочого середовища та розумне пристосування умов праці можуть бути визначальними для успішної зайнятості.
При цьому адаптація не повинна означати зниження професійних очікувань або обмеження кар'єрних перспектив.
Мета роботодавця — створити умови, за яких ветеран зможе повноцінно працювати, професійно розвиватися та залишатися частиною колективу.
Майже 40% опитаних не повернулися або не планують повертатися на попередню роботу
Представниця Державної служби зайнятості Альона Скорзова під час обговорення навела результати опитування тисячі ветеранів і військовослужбовців.
За її словами, майже 40% учасників дослідження не повернулися або не планують повертатися на попереднє місце роботи.
Серед причин називали:
- непорозуміння з керівництвом або трудовим колективом;
- необхідність адаптації умов праці;
- потребу в отриманні нових професійних навичок;
- складнощі переходу від військової служби до цивільної зайнятості.
Важливо: наведені результати стосуються конкретного опитування й не можуть автоматично поширюватися на всіх ветеранів України.
Однак вони демонструють необхідність системного підходу до професійної реінтеграції.
Самого факту збереження посади або наявності вакансії недостатньо, якщо умови праці не відповідають реальним можливостям і професійним потребам людини.
Чому ветерани звільняються після першого року роботи
За спостереженнями Наталії Бондарчук, частина ветеранів залишає перше цивільне місце роботи приблизно через рік після працевлаштування.
Причини можуть бути різними.
Для когось перша робота стає можливістю перевірити власні професійні інтереси. Інші стикаються з відсутністю кар'єрного зростання, невідповідністю очікувань або труднощами адаптації.
Тому важливо не обмежувати підтримку ветерана моментом підписання трудового договору.
Необхідні подальший професійний супровід, можливості навчання, консультації щодо кар'єрного розвитку та регулярний діалог із роботодавцем.
За словами представниці Державної служби зайнятості, наразі бракує повних даних про те, скільки працевлаштованих ветеранів залишаються на роботі через рік.
Це ускладнює оцінювання ефективності програм підтримки зайнятості.
Ключовим показником має бути не лише кількість працевлаштованих ветеранів, а й тривалість їхньої зайнятості, якість робочих місць та можливості професійного розвитку.
Трудові права ветеранів: що мають забезпечувати роботодавці
Всеукраїнська профспілка учасників бойових дій, військовослужбовців та ветеранів війни звертає увагу, що професійна адаптація ветеранів має відбуватися з повним дотриманням трудового законодавства.
Зокрема, важливими є:
1. Недопущення дискримінації.
Рішення щодо прийняття на роботу, оплати праці, професійного розвитку та звільнення повинні ґрунтуватися на законних і об'єктивних критеріях.
2. Забезпечення належних умов праці.
Роботодавці мають виконувати вимоги законодавства про охорону праці, а для працівників з інвалідністю — забезпечувати передбачені законом умови та необхідні пристосування.
3. Дотримання соціальних гарантій.
Працівники, які мають статус учасника бойових дій, користуються встановленими законодавством трудовими та соціальними гарантіями, зокрема щодо відпусток.
4. Можливості професійного навчання.
Підвищення кваліфікації та перекваліфікація мають стати важливими складовими програм повернення ветеранів до цивільної зайнятості.
5. Захист трудових прав.
У разі незаконного звільнення, дискримінації, порушення умов оплати праці або інших трудових прав ветеран повинен мати доступ до дієвих механізмів захисту, включно з профспілковим представництвом.
Позиція WVTU: від окремих вакансій — до системи ветеранської зайнятості
Всеукраїнська профспілка учасників бойових дій, військовослужбовців та ветеранів війни виступає за формування комплексної системи професійної реінтеграції ветеранів, яка охоплюватиме всі етапи повернення до праці.
На переконання Профспілки, така система має передбачати:
Професійну діагностику та оцінювання компетенцій. Визначення навичок, здобутих під час військової служби, та можливостей їх використання на цивільному ринку праці.
Індивідуальний професійний маршрут. Допомогу у виборі професії, підготовці резюме, проходженні співбесід і визначенні кар'єрних перспектив.
Партнерство з роботодавцями. Розвиток практик відповідального працевлаштування ветеранів і підготовки трудових колективів.
Адаптацію робочих місць. Створення доступних і безпечних умов праці з урахуванням індивідуальних потреб.
Професійне навчання. Забезпечення можливостей перекваліфікації, підвищення кваліфікації та опанування нових професій.
Супровід після працевлаштування. Допомогу у вирішенні проблем адаптації, трудових конфліктів і професійного розвитку.
Профспілковий захист. Представництво інтересів ветеранів у трудових відносинах, колективних переговорах та соціальному діалозі.
Особливу роль у цьому процесі мають відігравати колективні договори, які можуть передбачати додаткові заходи підтримки працівників-ветеранів, програми адаптації та механізми взаємодії між роботодавцем і трудовим колективом.
Ветеран — не лише отримувач допомоги, а професійний ресурс для відновлення України
Ветерани повертаються до цивільного життя з досвідом, який має значний потенціал для розвитку української економіки.
Їхні професійні навички, управлінські компетенції, технічні знання та здатність працювати в складних умовах можуть бути затребуваними в багатьох галузях.
Водночас реалізація цього потенціалу потребує відповідальності держави, роботодавців, освітніх установ і представницьких організацій ветеранів.
Повернення ветерана до праці не повинно завершуватися отриманням першої вакансії. Справжній результат — це гідна робота, справедлива оплата, захищені трудові права, професійне зростання та впевненість у майбутньому.
Саме такий підхід до ветеранської зайнятості послідовно підтримує WVTU.
«Я СЛУЖИВ» — ЦЕ НЕ ПРОГАЛИНА В РЕЗЮМЕ. ЦЕ ДОСВІД, КОМПЕТЕНЦІЇ ТА ПОТЕНЦІАЛ, ЯКИЙ УКРАЇНА ПОВИННА НАВЧИТИСЯ ЦІНУВАТИ!
ВСЕУКРАЇНСЬКА ПРОФСПІЛКА УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ, ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ТА ВЕТЕРАНІВ ВІЙНИ
WVTU — ЄДНІСТЬ, ЗАХИСТ, ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
Матеріал підготовлено на основі публікації Національного медіапорталу «Ветеран» від 30 жовтня 2026 року та обговорення у програмі «По живому». Позиція WVTU викладена як редакційна профспілкова оцінка порушених питань.
